Сержант з Костополя разом із сином захищають Україну

Сержант з Костополя разом із сином захищають Україну

Ігор на позивний "Скаут" — старший сержант із матеріального забезпечення другої роти 59 батальйону 104-ї бригади. Родом із Костополя. Пройшов АТО у 24-й бригаді, і повернувся на фронт у перший день повномасштабного вторгнення.

Старший син також несе службу на одному з найгарячіших напрямків. Мріє про незалежність — у прямому сенсі: хоче мати власне житло й ні від кого не залежати. Чесно говорить про складнощі служби, колектив, якому довіряє, і війну, яка змінилася.

«Скаут» — із мирного життя

- Цей позивний у мене ще з АТО. Раніше їздили в гори, займалися туризмом — так і прижився "Скаут". Ігор служив у шостій хвилі мобілізації — з 2015 по 2017 рік у 24-й бригаді. Військова логістика, охорона, технічне забезпечення — його напрямки й тоді, й тепер. Після демобілізації поїхав на заробітки за кордон. У 2022-му — знову в строю.

- Я пішов у перший день. Наступного — уже був у теробороні. Відтоді — в 104-й, з лютого 22-го, - розповідає боєць.

Війна в маршрутах

- Я був всюди, де був батальйон. Очеретине, Торецький напрямок, Гродівка, Запоріжжя, Куп’янськ, Миколаїв, Суми…

Старший сержант відповідає за повне тилове забезпечення: від спорядження до бань, від речового до харчування. І робить це, як часто буває на фронті, з нуля, зусиллями самих бійців.

- Усе — на плечах. Людей не вистачає, а все треба зробити — це найважче.

Після війни: свій дім

- Моє єдине бажання після Перемоги — мати власне житло. Щоб ні від кого не залежати. Ні від держави, ні від влади, ні від тарифів. Ігор живе у багатоповерхівці, залежить від рішень місцевої влади, бачить, як на тлі війни ростуть тарифи в тилу — і це обурює.

- Ми воюємо, а вдома — ніби не відчувають, що триває війна.

Син, побратими й тил

- У мене троє дітей. Старший син Олексій — теж на фронті, на Херсонському напрямку. Середній — працює, має бронь. Донька — ще неповнолітня, з дружиною вдома.

Зі старшим сином тримають зв’язок.

Кожне повідомлення — полегшення.

- Пишу йому через день. Якщо відповідь є — значить, все нормально. Але йому теж нелегко.

Що тримає на службі

- Колектив. Мої хлопці. Вони бойові, досвідчені. І я їм потрібен. Хочеться додому, але я маю бути тут.

Про молодих — з повагою:

- У них стратегія. Це вже інша війна — дронова. Молодь краще розуміє, як воювати в цьому форматі. Але треба, щоб їм дали інструмент.

- Я не шкодую, що пішов. Але хай би депутати своїх синів сюди поставили. Тоді й дрони, й техніка, й все було б. А так — більшість за власні кошти. Це й ремонти, логістика — все на нас.

На завершення — прості й сильні слова:

- Терпіння, натхнення і холодного серця з гарячою кров’ю. Ворог має бути знищений. От і все.

Приєднуйся! Україна потребує сильних!

Телефонуйте рекрутеру батальйону, бригади, аби отримати консультацію та підібрати посаду, яка буде найкраще відповідати вашим навичкам: 068-228-11-94; 099-018-85-59 та 093-503-09-40.

Читайте також